1 кг вермикомпосту на гектар.
Коли вперше чуєш цю цифру, здається, що десь загубили кілька нулів. Що може дати ґрунту така кількість органічної речовини?
Але на сімейній фермі Джастіна Рігіра в Канзасі вермикомпост не намагаються використовувати як добриво. З нього готують біологічний препарат, який під час сівби вносять у рядок разом із насінням.
І це змінює погляд на саму цифру.
Не добриво, а інокулянт
Джастін пропонує дивитися на цей препарат приблизно так само, як на інокулянт, яким перед сівбою обробляють насіння сої. Завдання полягає не в тому, щоб дати рослині значну кількість поживних речовин, а в тому, щоб заселити прикореневу зону корисною біологією.
На гектар використовують приблизно один кілограм сухого вермикомпосту. Потім із нього за допомогою екстрактора готують рідку витяжку.
До готового розчину додають мелясу та гумінові кислоти. Меляса на початку слугує живленням для мікроорганізмів. Пізніше, коли рослина розвиває кореневу систему, вона вже сама підтримує ґрунтову біологію своїми кореневими виділеннями.
У господарстві цей розчин вносять у рядок під час сівби.
Від соломи до біологічного препарату
Вермикомпост на фермі також не купують. Його готують самостійно у перероблених пластикових контейнерах. Верхню частину ємностей зрізали, а в стінках зробили багато отворів для аерації та відведення зайвої вологи.
Для приготування компосту використовують пшеничну солому, деревну тирсу, коров’ячий гній і ґрунт із лісосмуг, де не було обробітку та застосування хімічних препаратів. У контейнери також заселяють компостних черв’яків.
Джастін показав одну з таких ємностей. Приблизно пів року тому вона була заповнена повністю, а під час нашого візиту матеріалу залишилося близько половини. Це вже був майже готовий вермикомпост.
Готовий вермикомпост надходить до екстрактора, де з нього готують рідку витяжку. Приготований розчин завантажують в окрему ємність, у якій не перевозять хімічні препарати, і відправляють у поле.
Вся система, від контейнерів із компостом до екстрактора, працює безпосередньо на фермі.
Не тільки про біологію
У великій розмові про своє господарство Джастін назвав перехід від мінеральних стартових добрив до біологічних сумішей одним із найефективніших рішень за останні 5 років. Витрати зменшилися з 20 до 5 доларів на гектар.
Звичайно, потрібні знання, час і перевірка результату у своїх умовах. Досвід Джастіна не є готовим рецептом для кожного господарства чи поля.
Але мене в цій історії зацікавила ще одна річ.
Ми, фермери, звикли шукати рішення серед того, що можна купити: інше добриво, новий препарат, ефективнішу суміш. На фермі Джастіна побачив протилежний підхід. Тут намагаються зрозуміти, що з потрібного господарству можна створити самостійно.
Можливо, наступний крок у розвитку господарства іноді починається не з пошуку нового препарату, а з уважнішого погляду на те, що вже є поруч.