На екрані показали дві ділянки одного поля. Між ними було приблизно 50 метрів.
Той самий гібрид, однаковий строк сівби, однакова норма азоту. Але врожайність зовсім різна.
Під час візиту до компанії Veris у штаті Канзас її представник запропонував знайти причину цієї різниці. Погода одна, технологія та сама. Залишається ґрунт.
Але що саме в ньому відрізняється?
Карта врожайності показує, де зібрали більше, а де менше. Чому так сталося, вона не пояснює. Не завжди дає відповідь і звичайний аналіз ґрунту, якщо зразок відібрано лише з верхнього шару.
Чого не видно у верхніх 15 сантиметрах
У Veris показали довгі ґрунтові керни, відібрані в різних штатах. Їх поклали горизонтально, тому можна було роздивитися весь профіль.
Зверху деякі зразки виглядали майже однаково. Якби від кожного взяли лише верхні 15 сантиметрів, головна відмінність могла б залишитися непоміченою.
Трохи глибше профілі вже розповідали зовсім різні історії.
В одному родючий шар швидко закінчувався. В іншому він простягався значно глибше. Іноді його товщина відрізнялася у два-чотири рази. Під ним міг лежати пісок, який швидко втрачав воду, або щільна глина, що обмежувала розвиток коріння.
На поверхні цього не видно. Різниця стає помітною вже за станом рослин, особливо коли починає бракувати вологи.
Можна збільшувати кількість проб. Але навіть сітка з одним зразком на гектар не завжди передає всю неоднорідність. Ґрунт змінюється не лише через кожні кілька десятків метрів. Він змінюється ще й углиб.
Саме тоді прозвучало порівняння, яке мені запам’яталося найбільше: МРТ ґрунту.
Поле в трьох вимірах
Медичне МРТ допомагає побачити те, що приховане всередині організму. Обладнання Veris працює, звісно, за іншим принципом, але сам образ досить точний.
Датчики занурюються в землю й зчитують показники на різній глибині. Вони визначають текстуру ґрунту, його вологість, вміст органічної речовини та ущільнення. Кожне вимірювання прив’язується до координат.
Одна із систем занурює датчики приблизно до 60 сантиметрів. У результаті з’являється не просто плоска карта поля, а картина ґрунту в розрізі.
Можна простежити, де закінчується родючий шар, як змінюється співвідношення піску й глини, де зберігається волога і на якій глибині виникає ущільнення.
Те, що раніше можна було побачити лише в окремому ґрунтовому розрізі, тут намагаються простежити на всьому полі.
Що показали датчики
У полі обладнання продемонстрував президент Veris. Машина стояла на одному місці, а система працювала в ручному режимі. З планшета він опускав робочі органи, датчики входили в землю, і показники відразу з’являлися на екрані.
Зверху був сухий піщаний ґрунт. Глибше починалася глина, у якій збереглося значно більше вологи. Зміна шарів одразу відобразилася на графіках.
Одна точка, а всередині вже кілька різних ґрунтів.
Найбільше мене вразила навіть не глибина дослідження, а продуктивність обладнання.
У робочих умовах процес автоматизований. Після зупинки транспортного засобу система сама занурює датчики, проводить вимірювання й прив’язує результат до координат. Водієві не потрібно щоразу виходити з машини та повторювати все вручну.
Якщо проводити чотири вимірювання на гектарі, за годину можна обстежити приблизно 20–24 гектари.
Це вже не кілька окремих точок, за якими доводиться судити про все поле. Можна зібрати дані з великої площі й одночасно побачити, як ґрунт змінюється з глибиною.
Побачити ще не означає виправити
Технологія справді вражає. Але під час пояснення прозвучала фраза, без якої вся ця кількість датчиків і графіків втратила б сенс:
— Тут важлива аналітика. Що з цим робити далі?
Якщо врожайність нижча через нестачу азоту, це одна ситуація. Якщо причина у тонкому родючому шарі, піску під ним або низькій здатності утримувати воду, додаткові добрива можуть нічого не змінити.
Ущільнення також спочатку потрібно знайти й зрозуміти. Воно не обов’язково лежить суцільним однаковим шаром під усім полем.
Отримані дані можна використати для зміни норм висіву, диференційованого внесення добрив і вапна, планування зрошення або точнішого відбору лабораторних проб. Але остаточне рішення все одно залишається за людиною.
Медичне МРТ не лікує людину. Воно допомагає точніше побачити проблему.
З ґрунтом, мабуть, так само. Обладнання не зробить його кращим і не скаже агроному, яке рішення буде правильним. Воно лише дозволяє побачити те, що приховано під поверхнею поля.
А вже потім вирішувати, чи потрібно щось змінювати і що саме.
У відео можна побачити обладнання Veris у роботі та показники, які з’являються на планшеті під час занурення датчиків.