Кукурудза потребує сірки. Це відомо. Але сама потреба рослини в певному елементі ще не відповідає на запитання, чи дасть його внесення прибавку врожаю на конкретному полі.
На одній із дослідних ділянок професор Університету штату Оклахома Браян Арнал показав нам, наскільки складнішою може бути ця залежність.
Професор Університету штату Оклахома Браян Арнал розповідає українській групі про дослідження живлення кукурудзи.
Лише 12 полів із 36
Минулого року Браян започаткував програму дослідження сірки на кукурудзі в різних штатах США, від Міссісіпі до Мічигану. Цього року географія досліду розширилася: до нього долучилися дослідники з Канади та Бразилії.
Одна з головних цілей програми — зрозуміти, як додаткова сірка впливає на засвоєння азоту кукурудзою.
Результати першого року виявилися неоднозначними. Із 36 полів лише 12 позитивно відреагували на внесення сірки. Тобто одна третина.
Ця цифра мене трохи спантеличила. Про потребу кукурудзи в сірці останнім часом говорять дедалі більше. Та навіть якщо рослині вона потрібна, це ще не означає, що додаткове внесення завжди дасть прибавку.
Значна частина полів у досліді взагалі не відреагувала на сірку. На інших результат змінювався залежно від азотного фону.
Дослідна ділянка кукурудзи, де порівнюють реакцію рослин на різні варіанти живлення.
Сірка не працює окремо від азоту
Зазвичай логіка виглядає просто. За нестачі сірки рослина не може повноцінно використати азот. Отже, додаємо сірку й підвищуємо ефективність азотного живлення.
Але досліди показують, що залежність може працювати й у зворотному напрямку.
Якщо азоту мало, а сірки вносять багато, результат також може бути негативним. Надлишок азоту, своєю чергою, здатен порушувати засвоєння сульфатів рослиною. Тобто проблема полягає не лише в нестачі одного з елементів, а в співвідношенні між ними.
На різних ділянках дослідники отримували зовсім різні результати. Іноді сірка підвищувала врожайність на нижчому азотному фоні, але не давала прибавки після збільшення норми азоту. В інших випадках реакція на сірку з’являлася саме за вищої норми азоту. Були й поля, де рослини майже не реагували на зміну азотного живлення.
Саме цю мінливість Браян і намагається пояснити.
Реакція кукурудзи на сірку змінювалася залежно від азотного фону та умов конкретного поля.
Співвідношення 10:1
У розмові прозвучало відоме співвідношення: приблизно десять частин азоту на одну частину сірки.
Браян назвав 10:1 безпечним орієнтиром. Однак завдання нинішньої програми полягає в тому, щоб визначити умови, за яких це співвідношення помітно зміщується в один чи інший бік.
Адже рослина отримує сірку не лише з добрив. Частина її надходить із ґрунту в процесі мінералізації органічної речовини. Скільки саме може дати ґрунт, залежить від його властивостей та активності процесів мінералізації.
Тому проста арифметика, коли потребу рослини в сірці одразу перетворюють на норму добрива, може не спрацювати. Спочатку варто зрозуміти, яку частину цієї потреби вже забезпечує сам ґрунт.
А що із цинком?
На цій дослідній ділянці ситуація із цинком інша. За словами Браяна, місцеві ґрунти достатньо ним забезпечені, тому за помірної врожайності рекомендація щодо додаткового внесення може бути нульовою.
За вищої запланованої врожайності він допускає невелику норму цинку як страховку. Але це вже не автоматична частина системи живлення, а рішення для конкретного поля.
До позакореневого внесення цинку Браян ставиться стримано. Воно дорожче й менш ефективне, ніж забезпечення рослини цинком через ґрунт. Такий спосіб він використовує переважно для того, щоб допомогти кукурудзі відновитися після стресу.
Повністю виправити серйозний дефіцит позакореневим внесенням, за його словами, вже не вийде.
Поле рахує по-своєму
Ми часто розглядаємо кожен елемент окремо: скільки потрібно азоту, сірки чи цинку. Для розрахунків це зручно. Рослина ж отримує всі ці елементи одночасно, а результат залежить від їхньої взаємодії.
Мабуть, тому запитання «скільки внести сірки?» саме по собі не зовсім правильне. Спочатку потрібно зрозуміти, на якому азотному фоні вона працюватиме і скільки сірки може дати ґрунт.
Так само й із цинком. Наявність елемента в рекомендаціях ще не означає, що він потрібен на кожному полі та в кожному сезоні.
Арифметика може виглядати правильною. Але поле все одно рахує по-своєму.