На запрошення Сільськогосподарської палати Литви наприкінці березня я приїхав до Каунаса на агровиставку Ką pasėsi… 2026, де виступив на тему «Здоровий ґрунт як основа стабільного врожаю».
У цю поїздку я брав із собою український досвід того, як здоровий ґрунт допомагає фермеру вистояти у складні часи. І знову думав про просту річ: ми живемо в різних країнах, але поля ставлять нам дуже схожі запитання.
Для мене ця поїздка мала ще один, особистий, сенс. До війни на наших конференціях «Лабораторія No-till» в Україні завжди були учасники з Литви. Багато років ми обмінювалися досвідом у Києві, а тепер я отримав нагоду приїхати до литовських колег.
Під час виставки вони проводили дискусію про створення клубу фермерів регенеративного землеробства. На їхнє прохання я записав коротке звернення до учасників.
Такі ініціативи важливі. Саме через об’єднання, довіру та обмін практичним досвідом формується сильніше професійне середовище.
Наступного дня відбувся мій виступ про здоровий ґрунт як основу стабільного врожаю. Я говорив про те, що в умовах кліматичних коливань вирішальним стає не назва технології, а те, чи покращує вона ґрунт, чи послаблює його.
Особливо цінним для мене було те, що одразу після виступу пролунало багато запитань. Майже ще годину ми продовжували розмову вже у форматі запитань і відповідей.
Це добрий знак. Коли тема справді зачіпає людей, розмова не закінчується останнім слайдом.
Під час зустрічі ми з Раймондасом Костецкасом обмінялися книжками. У подарованому мені виданні він залишив побажання: «Нехай Ваш шлях веде далеко, у широкі поля цього світу».
Обмін книжками з Раймондасом Костецкасом.
Окремо дякую Сільськогосподарській палаті Литви за запрошення, а литовським колегам – за увагу, відкритість і глибокі запитання.