Головна » Покривні культури – це дорого?

Покривні культури – це дорого?

Автор: Михайло Драганчук

ФГ «Агрооснова»- саме західне No-till господарство в Україні. Воно знаходиться в Львівській області за 30 кілометрів від польського кордону.

Самі важкі ґрунти, сама велика кількість опадів. І сама велика увага до використання покривних культур.

В нашій країні у посушливих регіонах вже є багато досвіду впровадження землеробства без обробітку ґрунту.

А в умовах підвищеної вологості на важких ґрунтах керівник цього господарства Ігор Шайнога фактично є піонером у цій справі. Бути попереду завжди непросто, постійно приходиться шукати шляхи там, де ще ніхто попередньо не проходив.

Ігор Володимирович вважає, що в таких умовах покривні культури є обов’язковим елементом технології No-till.

Ще один мій візит до цього господарства стався у вересні, коли вже можна було побачити покривні культури на полях. Їх тут сіють на всіх площах, крім тих площ, що йдуть під посів озимих,

Ми зустрілися у непростий час війни. У багатьох фермерів є сумніви щодо доцільності зараз займатися ще й покривними культурами. Тому наша розмова почалася з питання:

– Покривні культури – це дорого?

– Я не купую дорогих сумішей, не витрачаю дуже багато грошей, а намагаюся зробити свої суміши економічно ощадлива для того, щоб було добре для ґрунту та економічно вигідно для підприємства.

Найкраще будь-якому господареві насіння мати для себе. Хоча б вирощувати те, що можна у своїх умовах виростити.

Покривні культури – це недорого.

Кормові боби в цьому господарстві свої, горох свій, віка своя, овес свій, редька олійна своя, гірчиця своя.

Кормові боби, що входять до суміші, найдрібніші, які при очищенні не йдуть у товарну партію. Це дрібна фракція насіння. Боби добре ростуть у сумішах і для ґрунту корисно.

Також насіння гороху у сумішах – це найдрібніший горох, який залишається після очищення товарної партії.

Для отримання насіння вікі та вівса спеціально засівають невеликі ділянки – 0,2-0,5 га.

З сусідами обмінюють насіння вівса та гороху на насіння соняшнику та гречки. Неформальна кооперація! При цьому обмін йде також дрібними нетоварними фракціями культур, що вирощуються.

Як бачите, Ігор Шайнога робить свої суміші з того насіння, яке є у нього або у його сусідів.

Єдине насіння для сумішей, яке куплено – фацелія та суданська трава. На 100 гектарів покривних культур куплено 50 кг суданської трави та 25 кг фацелії.

Ігор Володимирович вважає, що це реально – самостійно зробити свою суміш. І це недорого.

А на самий посів 4 л/га дизпалива витрачено + накладні витрати + зарплата – це теж невеликі гроші.

Чим сіяти?

Покривні культури висівають тією ж сівалкою, що й усі товарні культури – Semeato SHM 15/17 з міжряддями 27 см.

Все велике і важке насіння (кормові боби, овес, соняшник, гречка, редька олійна) засипають у зернотукові ящики і висівають через дискові сошники на глибину 4-5 см.

Гірчиця, фацелія і суданська трава засипаються у задній ящик для дрібного насіння і висіваються не через сошники, а через окремі шланги.

Шланги висипають це насіння в проміжок між висіваючим сошником та прикочуючими колесами.

Насіння просто падає на поверхню і перемішується з невеликою кількістю ґрунту від сошників. Цього цілком достатньо, щоб воно зійшло.

– Коли сіяти?

Хотілося б зробити правильно – одразу за комбайном йде сівалка та сіє покривні культури. Але не завжди так виходить. Додатково наймати людей під час прибирання – не знайдеш їх. Я не можу посадити на свій трактор, який працює з автопілотом, з GPS навігацією та з комп’ютером на якому працює сівалка, випадковулюдину, яка не впорається.

Я маю фахівця, який це може зробити. Але йдуть жнива, не можу я кинути їх. У нас немає такої великої проблеми з вологою, що покривні культури не сходитимуть чи ще щось.

Не вдається зробити все одразу – можна по черзі. Закінчилося прибирання, виїжджає у поле сівалка та сіє покривні.

На цьому полі покривні культури посіяні 1 серпня.

Буяння фарб, все цвіте, розвивається, пахне. Гудять бджоли та інші комахи.

Дивіться, скільки бульбочок на коренях бобових культур. Видно, що працюють азотфіксуючі бактерії.

Це дуже наочна відповідь на питання, чи потрібно займатися покривними культурами.

Покривні культури можуть зробити набагато більше, ніж зроблять будь-які добрива.

Склад суміші покривних культур, яка посіяна на цьому полі нормою 47 кг/га:

1) кормові боби,

2) горох,

3) гречка,

4) суданська трава,

5) фацелія,

6) овес,

7) гірчиця,

8) соняшник,

9) редька олійна,

10) віка.

Десять компонентів и усі добре розвинені.

– Коли зупиняти вегетацію покривних?

– Ці покривні культури будуть вегетувати до того періоду, доки одна з перших культур не утворюватиме насіння, швидше за все це буде гречка та гірчиця. Щоб насіння не висипалося та не стало бур’яном під наступну культуру вегетацію буде зупинено.

Зверніть увагу на те, що овес не вражений іржею, не хворіє,

Тому що тут рослини один одного лікують, бо зовсім мікроорганізми інакше працюють, зовсім інші процеси відбуваються, вони оздоровлюють один одного, лікують, допомагають розвиватися.

Рослини, які вирощуються після покривних, ростуть здорові, повноцінні, їм набагато менше потрібно їжі. Немає необхідності їх лікувати, вони не хворіють.

На цьому полі наступного року зростатиме ярий ячмінь.
Ігор Шайнога при його вирощуванні відмовляється від фунгіцидів, бо ячмінь після покривних культур немає необхідності лікувати. Тут зростатиме здорова рослина і не хворітиме, бо ґрунт тут здоровий.

Це ще одна відповідь на питання – чи дорого займатися покривними культурами?