Переорати поле після 15 років No-till?
Таку можливість, за певних умов, допустив Браян Арнал під час нашої зустрічі на дослідній ділянці Університету штату Оклахома. Із 2009 року тут без обробітку ґрунту беззмінно вирощують озиму пшеницю.
Сам Браян не рекомендує беззмінно вирощувати пшеницю. Власне, сівозміни тут узагалі немає. Пшениця йде після пшениці вже багато років. Але дослід продовжують, щоб спостерігати, як за незмінних умов поводяться ґрунт, органічна речовина та поживні елементи.
Що змінилося за роки No-till
За словами Браяна, після переходу на No-till розподіл органічної речовини та поживних елементів у профілі ґрунту став виразно шаруватим. Значна їх частина зосередилася у верхніх сантиметрах. Там само сильніше проявляється кислотність, пов’язана з тривалим поверхневим внесенням добрив. 
Це закономірно. Рештки залишаються на поверхні, добрива також переважно потрапляють у верхній шар, а механічного перемішування ґрунту немає.
Саме за такого поєднання обставин Браян допускає разовий коригувальний обробіток. Серед можливих причин він називає сильне розшарування поживних елементів, ущільнення, наслідки попереднього неправильного управління полем або значне накопичення насіння бур’янів у верхньому шарі.
В окремих випадках, на його думку, це може бути не лише поверхневе розпушування, а й обробіток із перевертанням пласта.
Водночас Браян не говорить, що кожне поле після певної кількості років No-till потрібно переорати. Він навів приклади полів, які не потребують обробітку і після десятиліть No-till, та інших, де коригувальне втручання, на його думку, може знадобитися значно раніше.
Що показує цей дослід
Мене зацікавило інше.
У чому сенс робити висновки про No-till на основі досліду з монокультурою, якщо сам Браян категорично не рекомендує вирощувати будь-яку культуру беззмінно?
На моє пряме запитання він відповів однозначно: жодних монокультур, крапка. Оптимальною для цієї місцевості він вважає сівозміну, до якої можуть входити кукурудза, соя, пшениця, сорго та подвійні культури.
Різноманіття є одним із принципів здоров’я ґрунту. На цій ділянці його немає. Тут не змінюються культури, глибина та будова їхніх кореневих систем, кількість і склад рослинних решток. Не змінюються й періоди активної роботи живих коренів.
Фактично на полі багато років відтворюється одна й та сама модель.
Я розумію наукову цінність такого досліду. Незмінність умов дозволяє відокремити вплив певних чинників і спостерігати за ними протягом десятиліть. Саме тому довготривалі досліди не можна просто змінити посередині: тоді буде втрачено їхню історію та можливість порівнювати результати.
Але, як мені здається, висновки також повинні залишатися в межах цих умов.
Ця ділянка досить добре показує, що відбувається з No-till у монокультурі пшениці. Проте вона не відповідає на питання, чи виникли б такі самі проблеми у системі з різноманітною сівозміною, культурами з різною будовою коренів і продуманим управлінням пожнивними рештками.
Тим більше вона не доводить, що правильно побудована система No-till рано чи пізно обов’язково потребуватиме оранки.
No-till – це не лише відсутність обробітку
Можна припинити обробляти ґрунт, але продовжувати вирощувати одну культуру, працювати технікою по вологому полю, не контролювати кислотність і роками вносити поживні елементи лише у верхній шар. Формально це буде No-till. Але результат залежатиме від усієї системи управління.
Тому проблеми, які з’являються на такому полі, не завжди правильно пояснювати лише відсутністю механічного обробітку.
Можливо, обробіток справді здатен швидко перемішати шари ґрунту, загорнути насіння бур’янів або тимчасово усунути ущільнення. Але він не виправляє причини, через які ці проблеми виникли. Якщо після цього повернутися до тієї самої монокультури й того самого управління, система знову рухатиметься тим самим шляхом.
Саме тому ця розмова була для мене цікавою. Я не готовий сприймати результати одного досліду з монокультурою як аргумент на користь періодичного обробітку в No-till. Водночас важливо знати й таку точку зору, розуміти, на яких спостереженнях вона ґрунтується і в якому контексті сформувалася.
Для мене ця ділянка стала не доказом того, що No-till потрібно час від часу переорювати. Швидше вона ще раз показала: відмова від обробітку сама собою не створює здорового ґрунту. Потрібна цілісна система, і різноманіття є однією з її основ.