У самому спрощеному вигляді весь традиційний процес виробництва сільськогосподарських культур виглядає як цикл, що щорічно повторюється: підготовка ґрунту – посів – збирання.
Щоб щось зібрати, спочатку треба посіяти.
А щоб посіяти, треба створити сприятливі умови для сівби. У традиційній та інших системах землеробства ця мета досягається за допомогою механічного обробітку ґрунту. За допомогою різних знарядь з ґрунтом виконується ряд операцій, щоб створити насіннєве ложе з однорідним пухким ґрунтовим середовищем, придатне для посіву насіння звичайними сівалками. Найбільш трудомістка з цих операцій – оранка, за допомогою якої заробляють пожнивні залишки, розпушують ґрунт і поле очищається від бур’янів.
Крім великих витрат часу, ресурсів та енергії механічна обробка призводить до ерозії та деградації ґрунту.
В якості альтернативи традиційній та іншим системам землеробства, що ґрунтуються на обробітку ґрунту, дедалі популярнішою стає технологія No-till.
Сам термін “No-till” у перекладі з англійської означає – “не обробляти”. Технологія No-till виключає не тільки оранку, але й інші будь-які види механічної обробки для створення насіннєвого ложа та заробки пожнивних залишків. Посів проводиться по збереженим на поверхні пожнивним залишкам попередньої культури в необроблений ґрунт.
Це дуже важлива особливість цієї технології – непорушена структура ґрунту до сівби. При цьому не порушуються також природні процеси, що відбуваються у ґрунті.
Рослинні залишки на поверхні землі – також одна з найважливіших відмінних рис цієї технології. І чим їх більше – тим краще. Адже саме вони дозволяють зберегти вологу в ґрунті та захистити його від ерозії.
Посів проводиться спеціальними сівалками, які можуть вносити насіння в ґрунт через шар пожнивних залишків.
Тільки під час сівби відбувається деяке мінімальне пошкодження поверхні ґрунту. Ступінь цього ушкодження залежить від конструктивних особливостей робочих органів сівалок. Від фактично оброблених смуг посіву (анкерні сошники) та до мінімальних порушень ґрунту (дискові сошники).
Виходячи з вищевикладеного, можна дати таке визначення цієї технології землеробства:
No-till – це технологія, при якій проводиться посів насіння в ґрунт, який не піддавався ніякій обробці, а рослинні рештки попередньої культури залишаються на його поверхні.